Результати опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Хмара має форму смуги і складається переважно з чотириразово іонізованих атомів заліза, що світяться в центрі туманності.

Що таке Кільцева туманність і як вона утворилася

Кільцева туманність — одна з найяскравіших і найвідоміших планетарних туманностей на нічному небі. Її відкрив Шарль Мессьє ще в 1779 році. Вона виглядає як яскраве кільце з газу, що оточує центральний білий карлик — залишок зірки, подібної до Сонця.

Планетарні туманності утворюються, коли зірка середньої маси (як наше Сонце) вичерпує ядерне паливо. Вона роздувається до розмірів червоного гіганта, скидає зовнішні оболонки, а ядро стискається в гарячий білий карлик. Зовнішні шари розлітаються, утворюючи яскраву газову оболонку.

Залізна хмара: загадка для вчених

Виявлена залізна хмара має форму вузької смуги, яка ідеально вписується у внутрішню частину еліптичного кільця туманності. Вчені поки не можуть точно пояснити її походження. Можливі гіпотези:

• Залишки ядра кам’янистої планети, яку розірвало і поглинуло зіркою на стадії червоного гіганта.
• Продукт незвичайних процесів у надрах зірки перед скиданням оболонки.
• Результат взаємодії газових потоків всередині туманності.

Важливо, що залізо — важкий елемент, який зазвичай не очікується в таких кількостях у зовнішніх шарах планетарних туманностей.

Що це означає для майбутнього Землі

Через 5–7 мільярдів років Сонце пройде аналогічний шлях: стане червоним гігантом, значно роздухнеться і, за сучасними моделями, поглине Меркурій, Венеру і, ймовірно, Землю. Навіть якщо Земля вціліє на орбіті, температура стане нестерпною, океани випаруються, а атмосфера зникне.

Після цього Сонце скине оболонку, утворивши власну планетарну туманність, а в центрі залишиться білий карлик розміром із Землю. Виявлена залізна хмара може бути прикладом того, що станеться з ядрами внутрішніх планет Сонячної системи.

Значення відкриття для астрономії

Це перше виявлення такої структури в Кільцевій туманності. Воно допомагає краще зрозуміти еволюцію зірок, подібних до Сонця, та долю планетних систем.

Вчені планують подальші спостереження з вищою роздільною здатністю, щоб розгадати походження залізної смуги.

Такі дослідження показують, як сучасні телескопи та інструменти, як WEAVE, дозволяють зазирнути в процеси, що чекають на нашу зірку через мільярди років.