Клімат тут напівпосушливий: опадів випадає мало, температура вдень може сягати +45°C, а вночі падати нижче нуля. У таких умовах виживання вимагає особливих стратегій, і один із найяскравіших прикладів демонструють жалобні дронго (Dicrurus adsimilis) – невеликі чорні птахи з характерним роздвоєним хвостом.

Жалобні дронго – вартові з підступом

Ці птахи розміром близько 25 см відомі своїм блискучим чорним оперенням і гучним сталевим голосом. У пустелі Калахарі жалобні дронго часто співпрацюють з іншими видами, зокрема з сурикатами.

Вони виконують роль «вартових»: сидячи на високих точках, стежать за околицями і при появі хижака (леопарда, орла чи шакала) видають різкий сигнал тривоги. Сурикати та інші тварини реагують миттєво – тікають у нори чи ховаються, що рятує їм життя.

Проте ця співпраця не завжди чесна. Американський біолог-еволюціоніст Скотт Треверс у статті для Forbes описав, як жалобні дронго свідомо використовують довіру інших тварин для власної вигоди. Це один із небагатьох документально підтверджених випадків складного обману в світі птахів.

Механізм обману: хибна тривога заради їжі

Коли дронго помічає, що сурикати чи інші тварини знайшли їжу (комаху, скорпіона чи шматочок м’яса), птах може видати хибний сигнал тривоги. Почувши знайомий крик, тварини кидають їжу і тікають. У цей момент хитрий дронго спокійно спускається і забирає покинутий «трофей».

Дослідження, проведені в пустелі Калахарі (зокрема роботи Тома Флауера, опубліковані в журналі Science), показали, що жалобні дронго здатні імітувати сигнали тривоги понад 50 різних видів птахів і ссавців.

Така «поліглотія» з’явилася через те, що жертви швидко вчаться ігнорувати часто повторювані хибні тривоги на «рідній» мові дронго. Щоб обходити цю адаптацію, птахи змінюють «акцент», копіюючи крики інших видів.

Чому це важливо для розуміння еволюції

Довгий час вважалося, що свідома брехня – виключно людська риса або властива лише найрозумнішим приматам. Відкриття обману у жалобних дронго пустелі Калахарі показало, що складна когнітивна поведінка може розвиватися і в інших груп тварин під тиском суворих умов виживання.

Ці птахи не лише демонструють високий інтелект, але й ілюструють, як конкуренція за обмежені ресурси в пустелі Калахарі штовхає еволюцію до створення унікальних стратегій. Подібні приклади обману зустрічаються і в інших видів (наприклад, у ворон чи деяких мавп), але у дронго ця поведінка особливо витончена.

Висновок простий: у світі природи виживає не завжди найсильніший чи найшвидший, а часто – найхитріший.